Перейти до основного вмісту
     
Бібліотека ВНУ імені Лесі Українки

Співпраця КП «Волиньприродресурс» та ВНУ імені Лесі Українки, круглий стіл: «Наукові дослідження територій планованої діяльності: допроєктний та післяпроєктний моніторинг»

 

«Волиньприродресурс» – підприємство, яке спеціалізується на видобутку буштину, торфу та мідних руд, і водночас активно дбає про довкілля та збереження природних ресурсів. У цьому йому допомагають науковці Волинського національного університету імені Лесі Українки.

У середу, 1 травня, у бібліотеці ВНУ імені Лесі Українки відбувся круглий стіл під назвою: «Наукові дослідження планованої діяльності: допроєктний та післяпроєктний моніторинг». Чи не основною темою обговорення стала діяльність КП «Волиньприродресурс» та її вплив на довкілля. 

На захід були запрошені науковці, очільники екологічних відомств, ректор ВНУ імені Лесі Українки Анатолій Цьось, керівник КП «Волиньприродресурс» Анатолій Капустюк та голова постійної комісії з питань екології Юрій Ройко, раціонального використання природних ресурсів, представники Ковельської та Володимирської громад Волинської області.


Вступне слово сказав Анатолій Цьось, він акцентував увагу присутніх, що якісна освіта може бути лише у співпраці із роботодавцями та у залученні студентів то цікавих проєктів.

«Університет реалізує чимало програм, спрямованих на поліпшення якості освіти. Якісна освіта може бути лише у співпраці із роботодавцями, тому у нас є проєкт – називається «Дуальна освіта». Його суть полягає в тому, щоб максимально залучати працедавців до навчальної діяльності, а студентів – до виробничої діяльності. Ми започаткували непогану співпрацю з InternetDevels та утворили спільну ІТ-лабораторію. Також ми співпрацюємо із компанією, яка спеціалізується на захисті персональних даних. 

Як зразок ефективної співпраці хочу навести приклад кафедри екології та охорони навколишнього середовища, викладачів географічного факультету із КП «Волиньприродресурс». Викладачі та студенти працюють на спільний результат, здійснюють відповідний моніторинг обґрунтування тої діяльності, яку проводить «Волиньприродресурс», – зауважив Анатолій Цьось.

Детальніше про співпрацю з університетом та загалом про діяльність КП «Волиньприродресурс» розповів його керівник Анатолій Капустюк.

«Наше підприємство є одним із найбільших гірночовидобувних підприємств України. Не кажучи вже про комунальні. Має чотири спецдозволи на видобуток бурштину ліцензійною площею 51524 га; чотири спеціальні дозволи на видобуток торфу ліцензійною площею 6364 га і один спеціальний дозвіл щодо видобутку мідних руд ліцензійною площею 3140 га. 

Територія, яку охоплює своєю діяльністю «Волиньприродресурс» – це Луцький, Ковельський та Камінь-Каширський райони. З моменту підписання меморандуму про співпрацю з Волинським національним університетом імені Лесі Українки ми почали відразу з підготовки одного зі звітів із впливу на довкілля на родовищі Коза-Березина, дійсно завдання було дуже складне. Адже родовище межує із заповідником, який знаходиться у Рівненській області хоч відстань від родовища до межі заповідника має встановлені усі передбачені обмежувальні санітарні зони, все одно потрібно було детально й науково аргументовано із польовими дослідженнями та з працями науковців дослідити можливий вплив від планованої діяльності на діяльність заповідника врахувавши їх зауваження. 

Роботи були дуже складні й по часу підготовка звіту з оцінки впливу на довкілля від планованої діяльності по цьому родовищу зайняла півтора роки. Міністерство екології прийняло звіт і позитивно його оцінило», – зауважив Анатолій Капустюк. 

За його словами, «Волиньприродресурс» приділяє багато уваги саме екологічній складовій видобутку. 

«Враховуючи те, що ми є комунальним підприємством Волинської обласної ради, наше підприємство є екологічно орієнтованим, екологічний вплив має вирішальне значення на шальках терезів з планованим комерційним результатом. Тому усю свою діяльність ми проводимо з урахуванням усіх екологічних вимог, норм та стандартів», – сказав Анатолій Капустюк.

До підготовки звітів з екологічного моніторингу за всіма вимогами та параметрами що встановило Міністерство екології та природних ресурсів України та щоб ці роботи були ґрунтовними, то при університеті була створена наукова група, до якої входять науковці факультету біології та лісового господарства, географічного факультету та факультету хімії та екології. Керівником наукової групи є кандидат географічних наук, доцент кафедри геодезії, землевпорядкування та кадастру Волинського національного університету імені Лесі Українки Володимир Радзій. Виконавцем досліджень з моніторингу впливу планової діяльності на якість поверхневих та підземних вод є Державна установа «Інститут охорони ґрунтів України», Волинська філія державної установи «Інститут охорони ґрунтів України». 

Проведення моніторингу впливу планової діяльності на якість атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони здійснюється ТОВ «Волиньекопромпроект». Волинський центр з гідрометеорології моніторить стан радіаційного фону та інші профільні лабораторії які проводять систематичні щомісячні, щоквартальні заміри показників які показують динаміку змін в межах року. В звітах використаний і найсучасніший супутниковий аналіз який дозволяє проводити моніторинг, обробку та розшифровки даних охоплюючи усю площу родовищ.

«Найголовніше, що до таких досліджень університет почав залучати студентів. Наше підприємство є практичним майданчиком для навчання студентів за різними профілями, де на польових дослідженнях, які проводяться 3-4 рази на рік в різні вегетативні періоди, щоб дослідити рослинний і тваринний світ, вони можуть ознайомитися з методами проведення усього спектру досліджень, це і спостереження як за поверхневими, так і ґрунтовими водами, за водними об'єктами. Ознайомитися, як потрібно мінімізовувати техногенний вплив на природу, за рахунок якісно проведених гірничо-технічної та біологічної рекультивації. Від засадки земель лісогосподарського призначення лісовими культурами, до відновлення замулених водних об'єктів, а на луках, що відносяться до земель водного фонду та мають призначення для сінокосіння створення кормової бази для тварин за рахунок посіву овесу, жита, пшениці, кукурудзи та інших злакових культур. 

Наше підприємство розробляє родовища торфу, використовуючи існуючі магістральні меліоративні канали, а на полях розробки використовуються картові канали, які після розробки ліквідовуються. Водний баланс тієї чи іншої території залишається незмінним. Магістральні канали ми використовуємо існуючі, відповідно – це позитивно впливає на екосистему регіону», – пояснив Анатолій Капустюк.

«Після одного такого дня польових робіт я на собі оцінив усю їх складність, що фізична підготовка наших науковців може дати фору будь-якому спортсмену. Ходити з невичерпною завзятістю по болотах, луках, пробиратися через чагарники, водойми, балансувати на поваленому стовбурі дерева як єдиному варіанту дістатись іншого берегу каналу і все це не забудемо приправити нашими комарами та мошкою – це все звичайний будній день роботи наших науковців», – сказав посадовець. 

Також Анатолій Капустюк розповів, що в нинішньому році КП відкрило новий сайт. У спеціальному розділі на постійній основі будуть публікувати звіти з моніторингу стану довкілля, хоча щодо деяких родовищ, згідно приписів Міністерства екології термін моніторингу вже сплив та його можна припинити. Проте, за словами Анатолія Капустюка, ми вірішили і надалі проводити моніторинг на постійній основі і надалі будемо щороку розміщувати звіти з моніторингу на нашому сайті.

«Ці звіти несуть не тільки архівний інтерес виключно для Міністерства екології, та нашого підприємства, адже ми зацікавлені у раціональному використанні природи, покладаємось на висновки науковців та лабораторні дослідження при плануванні роботи. Представлені звіти будуть цікаві не лише тим, хто хвилюється щодо впливу діяльності видобутку корисних копалин на довкілля, а й для студентів, дослідників, науковців та тих, хто прагне дізнатися більше про флору та фауну територіальних громад Волинської області, адже в звіті перерахований видовий склад рослин обстежених родовищ, тварин, птахів та комах… Ми хочемо слугувати тією науковою базою, де вільно можна отримати інформацію, аналізувати цей моніторинг як науковцям, так і різним профільним спеціалістам», – пояснив він.

Про важливість співпраці університету та «Волиньприродресурсу» розповів також і Володимир Радзій.

 

«В 2021 році, коли ми підписали меморандум із підприємством «Волиньприродресурс» в особі директора Анатолія Капустюка, то не встигли чорнила висохнути на цьому меморандумі, а ми вже поїхали в поле на обстеження. Ми проводили допроєктне обстеження території, зокрема на торфовищі Коза-Березина, де проводилася процедура оцінки впливу на довкілля.  На виконання закону України, який був прийнятий у 2017 році щодо оцінки впливу на довкілля. 

Цим законом фактично Україна імплементувала у своє правове поле стандарти європейської моделі щодо впливу на довкілля, що закріплені у відповідній директиві Європейського парламенту про оцінку окремих державних та приватних проєктів на вплив на навколишнє середовище. Згідно цього закону оцінка впливу на довкілля передбачає ряд дій. А перше – це підготовка суб'єктом господарювання звіту про вплив на довкілля. Відповідно до цього потрібно провести чималі дослідження», – зазначив науковець.

Як акцентував Володимир Радзій, ці дослідження проводяться, щоб обґрунтувати безпечність проведення запланованої діяльності, підготовчих та будівельних робіт, або щоб обґрунтувати вплив на ту чи іншу компоненту довкілля: в якій мірі це все відбувається, опис факторів довкілля, які зазнають ймовірно впливу з боку планованої діяльності, має враховуватися вплив на стан рослинного і тваринного світу. 

«Відповідно до вказівки Міністерства екології, необхідно також розглядати вплив на довкілля певних територій. Це природні комплекси та об'єкти, що охороняються Бернською конвенцією, які в переліку власне таких об'єктів. Разом з тим здійснюється оцінка біотопів, а також особливо цінних біоресурсів, збереження природних та напівприродних територій. А також зелені захисні насадження. Це потрібно враховувати при проведенні та планування компенсаційних заходів у подальшому при реалізації планованої діяльності», – пояснив Володимир Радзій.

Наукова група приймає участь як у допроєктних обстеженнях, так і в післяпроєктних обстеженнях. Комплекс робіт включив у себе 10 об'ємних проєктів. Основними проєктами були – дослідження флори та біорізноманіття на родовищі торфу «Коза-березина» який розпочали в 2021 році. «Це був важкий проєкт, він дуже важко проходив щодо підготовки, щодо обстеження, проте ми вийшли на позитивні висновки, і в грудні 2022-го року вже отримали позитивний висновок з оцінки впливу на довкілля від Міністерства екології на даний об'єкт, що був і висновком про нашу роботи, а вже в 2023 році КП «Волиньприродресурс» приступило до його розробки. 

Великий обсяг робіт ми проводили та проводимо з комунальним підприємством «Волиньприродресурс», ми відпрацювали практично у межах всіх спецдозволів, які є у підприємства. Це в межах чотирьох спецдозволів бурштиноносних територій і на чотирьох родовищах торфу. Відповідно, прослідковували тенденцію у розвитку та відновленні біорізноманіття на цій території: бачимо приклади екологічно безпечного підходу даного підприємства до проведення рекультиваційних робіт на цій території», – уточнив науковець.

Отже напрошується висновок – одним із основних пріоритетів КП «Волиньприродресурс» є збереження екосистеми та біорізноманіття регіону, де підприємство проводить свою діяльність. КП вживає низку важливих заходів для мінімізації негативного впливу на природу під час видобувних робіт. 

Одним з таких заходів є використання сучасних технологій та обладнання, які дозволяють зменшити викиди та забруднення навколишнього середовища. До того ж «Волиньприродресурс» активно залучається до програм відновлення ландшафтів та рекультивації територій, які були піддані видобутку.


Підприємство також співпрацює з місцевими органами влади та громадськістю для впровадження екологічних ініціатив та програм з охорони природи. «Волиньприродресурс» відомий своєю відкритістю до співпраці з екологічними організаціями та громадськістю для спільного розв'язання проблем охорони довкілля. 

Таким чином, «Волиньприродресурс» не лише забезпечує видобуток буштину і торфу, але й відповідально ставиться до природної спадщини, дбаючи про збереження довкілля та створення сталої екологічної практики у своїй діяльності.


 

ДЖЕРЕЛО: Волинська Служба Новин

 

Контакти

Київський майдан, 9, м. Луцьк, Волинська область, Україна, 43027

volynpryrodresurs@gmail.com

+380 67 311 22 11